Аеродром - значна частина села. Збудований ще німцями в Другій Світовій. Зараз збереглася взліт
на смуга, та і то зароща бур'янами, і руїни. Також на ньому випасають корів. Можна подумати випасають той випасають, а все не так просто, за випасання хазяйни мають заплатити гроші чиновникам з району (яким тіки робом не вижимають гроші з бідного селянина). Аеродром зберігає багато таємниць. Сам чув, що нібито німці прокладали десь золотий кабель, але де він ніхто не знає (мабуть глибоко закопаний). Точно відомо - місцеві ще його не викопували, хо
ча перерили вони всю його площу (викопували мідний кабель). Ще одніює загадкою є те, точно відомо, що на ньому заховано тисячі боєприпасів з тих далеких часів війни. Продовження слідує...
на смуга, та і то зароща бур'янами, і руїни. Також на ньому випасають корів. Можна подумати випасають той випасають, а все не так просто, за випасання хазяйни мають заплатити гроші чиновникам з району (яким тіки робом не вижимають гроші з бідного селянина). Аеродром зберігає багато таємниць. Сам чув, що нібито німці прокладали десь золотий кабель, але де він ніхто не знає (мабуть глибоко закопаний). Точно відомо - місцеві ще його не викопували, хо
ча перерили вони всю його площу (викопували мідний кабель). Ще одніює загадкою є те, точно відомо, що на ньому заховано тисячі боєприпасів з тих далеких часів війни. Продовження слідує...
14 коментарів:
Наскільки я чула, аеродром був побудований ще до війни, у 1930-х, а німці під час війни його лише використовували.
Про німців - таке: "30 січня 1944 року, продовжуючи наступ, 1235-й стрілецький полк звільнив важливий вузол німецької оборони - с. Ротмистрівку, де знаходився аеродром противника. Удар полку був таким стрімким, що німці не встигли підірвати аеродромні споруди" (http://www.oda.ck.ua/files/Cherkassy2_05.pdf - с. 117).
На початку 80-х на аеродромі влаштовувалися якісь великі парашутні змагання. Різнокольорові парашути і кілька повітряних куль було видно над селом - дуже красиво.
А влітку минулого року на аеродромі були змагання з автослалому: http://siz.ck.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=867&Itemid=35
Як пан матиме час і натхнення, можу підкинути ще трошки посилань. І маю запитання про сучасний стан села, бо не була там більше 20 років.
kyanka - З задоволенням відповім на ваші питання!!!
Тоді запитання найперше:
коли саме, з якої нагоди, а головне, яким документом село перейменували?
Для мене було шоком дізнатися, що тепер воно офіційно називається РотмІстрівка.
Батько, всі родичі, сусіди, знайомі, я сама щонайменше до початку 90-х років називали і, хто живий ще, досі називають його РотмистрІвкою.
Так вона називалася в усіх україномовних текстах і документах від початку ХХ століття. Зрештою, так було написано на знаках при в'їзді-виїзді в село.
Саме такої вимови - РотмистрІвка, з наголосом на третьому складі (і, відповідно, написання через "и") - вимагають його етимологія, правила фонетики й ономастики, причому і української, і польської, і російської. У найгіршому випадку наголос мав би бути на першому складі, але ж не на другому!
І раптом натрапляю на цей покруч, на якому язика зламати можна!
Спочатку думала - описка. Аж виявляється, тепер це офіційна назва. Жах.
Перепрошую за емоції, але я справді в шоці
З книги « Ротмістрівка. Історія села.»: "Поселення виникло наприкiнцi ХV століття на кордонi володiнь Польщi i кримських татар. Тут перебував прикордонний сторожовий пост польського вiйcькa. Під його захистом ця мiсцевiсть після численних набiгiв кримських орд знову почала заселятись Ротмістром(польс. - Rotmistrz) Омецiнським, звідки селище й дістало назву - Ротмiстрiвка." А щодо назви "Ротмистрівка", то ця назва ближча простим селянам ("Рохмистрівка" - ще один варіант назви села від жителів одного з прилеглих сіл). Я назву "Ротмистрівка" зустрічаю надзвичайно рідко, і то лише між розмовами людей. Мені особисто по-душі через "і",крім того історично правильніш.
Щодо "автолсалому", в літній період проводиться щосуботи, в нас називають - гонки; користі від того мало, проте на місці доволі чистого різнотрав'я з'явилися купи сміття і десятки розкиданих автомобільних шин - споганили, гади, гарне місце.
На аеродромі мій батько з товаришем після війни розбирали гранату (вони там пасли корови),слід від гранати на тілі є у вигляді шрамів.Пощастило хлопцям, що залишились живі.Було йому років десять.Думаю боєприпасів на самому аеродромі не має.Все більш менш небезпечне в тому числі і техніка довгенько знаходилось обабіч дороги в напрямку ст.Володимирівка,куди й вивозилось на потяги.Більш безпечний металолом по міркам післявоєнним....Але це вже зовсім друга тема.Що до назви села то все логічно- Ротмістрівка.
А знаєте в кінці 80-х, як тільки перебудова набрала обертів(знаю,що Сергій Гріневич добре памятає ті часи) в Смілу зачастили поляки і німці в пошуках стародавніх карт і тому подібного.І дуже їх цікавило де знаходилась каплиця в Ротмістрівці. Може хто знає?
Про гонки.
Взагалі-то від них могла би бути для села велика користь. Але треба, щоб хтось за це взявся. Є кому цим займатися? В сенсі часу і натхнення?
З іншого боку, не впевнена, що те, що вдається в Києві, вийде в селі. Але якщо не спробувати, то точно не вийде ;)
І щодо книги «Ротмістрівка. Історія села».
Де-ким-коли вона видана? Хто автор? Її десь можна дістати?
Ще раз щодо назви села.
Ключове питання не у м'якості складу "мі" (у випадку, коли він ненаголошений, він може переходити у тверду форму "ми").
Головне - саме наголос.
Так от. Ані в польській (rOtmistrz), ані в німецькій (звідки слово і походить - ROtmeister), ані в російській (рОтмистр), ані в українській (рОтмістр) наголос із першого склада не переходить. Це можна побачити у відповідних словниках.
Тобто апелювання безпосередньо до цього слова - безпідставне.
Далі. Щодо назви села безпосередньо.
У польському Rotmistrzówka наголос із передостаннього складу теж не переходить. Тобто у польській мові ЗАВЖДИ (за винятком слів на -tyka) наголошуєть передостанній склад. Тобто в цьому іменнику жіночого роду наголос не міг перейти на інший склад. Хіба що в похідних прикметниках типу rotmistrzówskiego, але ж на першу частину закінчення "kie", але аж ніяк не на "mistrz"!
Інакше кажучи, форми, у якій міг склад "мі" у слові "Ротмистрівка" міг би бути наголошеним не існує. Тобто НЕ ІСНУЄ В ЖОДНІЙ МОВІ.
Це було з точки зору філології.
Тепер з точки зору історії.
Назва села перейшла із польської безпосередньо в українську і вже далі, не раніше кінця XVIII ст., в російську відповідно до фонетичних правили цих мов (суфікс -ів українською та -ов російською).
До Великої вітчизняної війни вживалася назва РотмистрІвка. Так було в документах мого батька, так досі в документа моєї тітки - вона спеціально перевірила на моє прохання.
Письмова форма "Ротмістрівка" (тобто з невизначеним наголосом) зустрічається в той час лише в документах, які укладалися НЕ В СЕЛІ, були пов'язані із функціонуванням його як райцентру й були, очевидно, перекладені з російської (зокрема, обидві форми зустрічаються у зведених звітах про кількість померлих від голоду в 1933 р.).
При усному мовленні щонайменше до середини 80-х років уживалася ЛИШЕ форма РотмистрІвка.
Я не маю під рукою великого вибору документів того часу - лише те, що потрапило від родичів.
У листуванні мого батька з приводу села (в тому числі і з тодішнім директором школи - якщо хтось пам'ятає - Корженком, а він уже точно мав знати офіційну назву) теж "Ротмистрівка".
Ну і ще мені нагадали історію, як мій дядько (вчитель, а пізніше директор однієї зі шкіл області - це до того, що людиною він теж був освіченою) частенько кепкував із зятя-росіянина та сватів, які, прочитавши на дорожному знаку російською "Ротмистровка", сказали "РотмІстровка".
До речі, варіант "Рохмистрівка" також доводилося чути не раз, і вживався він виключно як жартівливий.
Інакше кажучи, форма РотмистрІвка була офіційною та загальновживаною (в тому числі в середовищі, яке прийнято було називати "сільською інтелігенцією"), форма РохмистрІвка - жартівливою, а РотмІстрівка - неприпустивою.
Як вона перетворилася на офіційну - загадка.
Можу припустити, що десь у середині 80-х або пізніше якесь місцеве начальство десь вичитало слово "ротмістр", озарілось і вирішило "повернутися до джерел". Бо природним чином ця форма топоніму виникнути не могла ну ніяк (див. вище). Хіба що внаслідок штучного зворотного перекладу з російської.
Власне кажучи, я не закликаю повернутися до традиційної назви.
Занадто багато клопоту переробляти вивіски й перевчатися, тим більше, що молоде покоління, схоже, вже звикло до цього покруча.
Шкода просто, що історична топонімія приноситься у жертву, перепрошую на слові, недовченому чиновнику.
Зрештою, топоніми - такі самі пам'ятки історії та культури, як стара будівля або книга. Якщо будівлі й книги ми хоча б вигляд робимо, що бережемо, то назвами крутимо, як циган сонцем.
Селу пощастило - його свого часу не перейменували на яку-небудь Комуністівку. Але автентичну назву все одно спотворено.
В книзі Л.Толстого "Война и мир" зустрічаю таке звання як "Ротмистр"(мова оригіналу). Що ще потрібно додати?!
Оц так насмішили!
Взагалі-то у книзі Л. Толстого "Война и мир" дуже багато слів, десь близько 460 тис. Але він аж ніяк не ставив собі завдання досліджувати етимологію топонімів. Тим більше польської мови, з якої, власне, і походить назва села.
Утім, судячи з репліки, не всім вдалося впоратися і зі значно коротшим, ніж "Война и мир", тестом про походження назви.
Пишеш, пишеш, розпинаєшся про німецьке походження, польську транскрипцію, а тут тобі на - вбивчий аргумент: "Це слово є у Льва Толстого!".
Лєв Толстой наше фсьо! Хоча де та Ротмистрівка, а де Ясная Поляна?!
Так що додати і справді нічого.
Дякую за розуміння даної проблеми :)
Правда жаль що не 420 тис. слів.
По-моєму, цей доказ не такий сильний як у Толстого, але має місце для існування:
http://rozum.org.ua/index.php?a=srch&d=18&id_srch=8bb3751e47aaed75c708bd454671c4a2&il=ru&p=1&visualtheme=gw_brand
ЗІ: Дякую всім за коменти, завдяки ним моє творіння 10-го класу ще й досі живе, хоча я давно вже нічого не постив. Якщо хто бажа, то можу запиляти фото села! ^__^
Ми в середині 20-ст. у сусідньому з селом Сердюківкою чули як мешканці Сердюківіки називали "РОХМИСТРІВКА"
З повагою - Алекс де Гранд
Хотів запитати. Ось ця взлітна смуга яка збереглась, це ж не та, що використовувалась у роки війни? Зі спогадів діда, чув що там була ще одна взлітна смуга.
Дописати коментар